 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
||
 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
||
18 січня 2004 року. Мандрівка на Ангарський перевал
Зі станиці були: голова СПС ст. пл. Зіна Беланюк, ст. пл. прих. Ірина Топіліна, пл. сен. Світлана Заторська, пл. сен. Олександр Топілін, ст. пл. прих. Олена Нестеренко, пл. прих. Іван Пронтенко, пл. прих. Віка Пруднікова, пл. прих. Імант Калніньш, пл. прих. Ярослав Андріанов, пл. прих. Юля Кара. Організувала мандрівку ст. пл. прих. Ірина Топіліна.
ст. пл. Зіна Беланюк
Зимова мандрівка в Криму
18 січня 2004 року пластуни станиці Севастополь ходили в мандрівку на Ангарський
перевал. Наша мандрівка почалася дуже весело. В електричці ми всі почали
грати в нашу улюблену гру «Відгадай, що я показую». Але найцікавіше те,
що до нас приєднались пасажири зі всього вагону, тобто відгадували всі разом.
Дуже приємно, що ми підняли настрій не тільки собі, а й людям, у яких від
сміху на очах були сльози. Коли ми приїхали, то з великим ентузіязмом почали
підніматись в гори. Сюди всі туристи їдуть покататись на лещетах. Нам теж
захотілось побачити справжню зиму зі снігом, хоча цей рік нам її вже показав*.
Організатором мандрівки була ст. пл. Ірина Топіліна. Інструкторами були професійні альпіністи пл. сен. Світлана Заторська і Олександр Топілін. Як піднялись, то побачили такий краєвид, про який складно розказати. Це треба бачити. Коли дивишся з гори вниз, то навкруги не видно нічого, тільки стелиться чорний туман. Піднімаєш очі до неба, воно яскраво-блакитне. Такий разючий контраст дивує і зачаровує. Спустилися з гори ми дуже швидко — сіли і поїхали, тільки і встигали оминати дерева. Хвилювало одне: чи залишиться щось від одягу, щоб доїхати до дому?
Ангар в перекладі з тюркської — широка долина, міжгір'я. Ангарський перевал (Ангар-Богаз) — це сідловина між гірськими масивами Головної гряди Кримських гір: Чатир-Дагом на заході та Демерджи на сході. Висота його -752 м над рівнем моря. Своє ім'я перевал одержав від назви річки Ангари — одної з приток ріки Салгір. Ангар-Богаз є нижчою точкою вододілу між басейнами цієї річки і ріки Демерджи, яка впадає в Чорне море.
В період раннього Середньовіччя тільки в'ючна стежка з'єднувала долину Салгіру з узбережжям. І проходила вона більше на схід від сучасної дороги, забираючись високо в гори. В IV столітті по Христі на південному березі Криму були побудовані фортеці в Гурзувітах(Гурзуф) і Алустоні (Алушта), а перевали і гірські проходи захищені оборонними спорудами. Був укріпленим і Ангарський перевал. Останки кам'яних споруд знайдені не на самому перевалі, а за 5 км на північ від нього. В шестистах метрах на схід від перевалу на невеликій галявині стоїть сьогодні обеліск висотою 12 метрів. На обеліску укріплена дошка з надписом, що він споруджений в честь будівників першої шосейної дороги від Сімферополя до Алушти.
7 листопада 1959 року по гірський дорозі пройшов перший тролейбус.
* В Криму взимку переважно снігу випадає мало, він швидко тане або перетворюється
на кригу — прим. ред.
"Пластовий шлях" № 2 (138) 2004 рік
