 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
||
 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
||
Відбувся традиційний Окружний виховно-вишкільний табір «Дубок», в с. Орлиному,
Крим.
До табору з’їхались пластуни з Дніпропетровська (гуртки: «лісні ельфи»,
«Обережно! Дівчата»), Севастополя («Бджілки» та «Ботаніки»), Сімферополя
(театральний гурток «Світанок»), Красноперекопська та Євпаторії.
Крім тематичних занять, спортивних змагань і творчих конкурсів програма
табору включала дві складних мандрівки. Одна - через Байдарські Ворота в
Форос, в якій учасники в похідних умовах вчились готувати їжу, орієнтуватись
по зірках. Друга – через скелі в Ласпі, де проходили інструктаж водного
рятувальника, вчились плавати та надавати першу медичну допомогу постраждалим.
Кульмінацією щорічного літнього таборування Севастопольських пластунів зазвичай
є свято Івана Купала. Це свято з кожним роком збирає все більше гостей.
На урочисте шикування перед святом прибуло цього року більше 100 гостей.
Декілька автобусів ледве впоралися з доставкою їх на свято. Серед гостей
було чи мало представників місцевої влади, керівників наукових та навчальних
закладів, освітян, бізнесменів, журналістів.
Заступник голови міської адміністрації з питань регіональної політики пан
Куликов від народження – Іван Іванович, то, окрім запрошення на свято, він
отримав ще й вишиванку, виготовлену пл.сен. Богданою Процак.
Зі станиці Севастополь:
- Голова СПС ст..пл. Зіна Беланюк
- ст. пл. Марія Жудіна
- пл. сен. Богдана Процак
- пл. сен. Світлана Заторська
- ст. пл. Настя Ільющенко
- ст. пл. прих. Олег Савченко
- ст. пл. прих. Юля Обінякова
- пл. уч. Микита Клушин
- пл. уч. Саша Гусєва
- пл. прих. Іван Пронтенко
- пл. прих. Анатолій Савченко
- пл. прих. Олена Соколова
- пл. прих. Тетяна Кулік
- пл. прих. Ігор Бугрін
- пл. прих. Максим Сушко
- пл. прих. Максим Сичов
- пл. прих. Ярослав Андріанов
ВЕЧОРИ В ПЛАСТОВОМУ ТАБОРІ
Кожного року кримські пластуни Національної скаутської організації України
напередодні свята Івана Купала організовують вишкільний табір "Дубок"
в Байдарській долині неподалік Севастополя.
Я в цей табір їхала вже вчетверте. Зі мною були дівчата, які вперше чули
про пластунів. Цього року до табору завітали хлопці та дівчата з Дніпропетровська
і показали всім приклад, яким повинен бути справжній пластун.
Кожну хвилину пластового дня учасники були чимось зайняті: проводилися гутірки,
заняття, співи, змагання. Але найбільше мені подобаються теренові ігри.
(Це ігри для всього табору і на великій території). Інколи вони проводяться
серед ночі. Так, одного разу я чую крізь сон звук свищика і крик бунчужного:
"Алярм!" Усі швидко повибігали з наметів і вишикувалися. Це був
початок гри "Нічні шуми". Учасників розбили на команди з чотирьох
осіб. Гра почалась - і ми без ліхтарика, тримаючись за руки, побігли лісом
шукати ті шуми, а їх було дуже багато: шуми ложок, пляшок, свистків, губної
гармошки. Але найважче було зловити "вовка". Здається, чуєш його
близько, а бігти за ним ще далеко. Дуже темно, страшно. Але, почувши звуки,
- летиш, забувши про все...
І коли зловиш, здається, досяг чогось надзвичайного, і спати зовсім не хочеться.
Наш табір розташувався у чарівному місці. У лісі - пташки, їжаки. Біля лісу
- поля з найрізноманітнішими квітами, які своїми пахощами заповнюють всю
долину, озеро, над яким зранку буває хмара туману і, звичайно ж, гори. Краєвид,
який зустрів пластунів під час мандрівки до моря, був просто надзвичайним.
На вершині гори нам відкрилася вся велич Чорного моря. Воно зливалося з
небом і було одним цілим. Здавалося, ніби ти стоїш на межі світу земного
і небесного, бо попереду була величезна скеля, з якої навіть глянути вниз
було страшно.
Дивовижна була ніч на Івана Купала. Цілий день всі готувалися до свята.
Хлопці добудовували таборові споруди, дівчата прикрашали їх і плели віночки.
Кожна дівчина намагається зробити свій віночок найкращим, тому під час плетіння
піснею передає йому всю свою любов і ніжність. Увесь день дівчина повинна
думати про свого коханого, щоб саме він зловив її віночок. Нарешті приїхали
гості і свято почалося. З піснями всі пішли на озеро. Спочатку треба було
втопити Марену, а якщо не потоне, то це принесе велике нещастя. Хлопці втопили
її і всі радісно закричали: "Потонула, Мареночка, потонула. Наверх
кілоньки зринули!" Ось вже тепер час дівчатам пускати на воду віночки.
Всі, хвилюючись, спостерігають, чи не потоне віночок, і якщо ні, то хто
ж його зловить. Потім усі з веселим гамором стрибали через вогнище - і вже
нікого не можна було зупинити. Після ватри всі пішли по наметах і навіть
не почули, як бунчужний скомандував: "Нічна тиша!" Всі були дуже
зморені, але задоволені святом. А завтра о шостій буде підйом...
Один з найкращих вечорів було проведено на березі моря. Чудова природа,
тепла морська вода, ясні зорі створювали дуже романтичну обстановку.
Незабутньою була посвята в мандрівники. Ми вже пройшли перші випробування
в подорожах. Залишилось останнє. Усім посвячуваним зав'язали очі. Кожен
повинен був, не вимовивши жодного слова, з'їсти ложку так званої "землі".
Мені було найважче, бо я була першою, але набравшись духу все-таки скуштувала
тієї не зовсім приємної суміші. Проте вона видалася не такою вже й страшною.
Згодом зібралося кілька осіб і ми без ліхтарика пішли до самісінького моря.
Дівчата умовили мене скупатися. Таке було вперше у моєму житті, від моря
я отримала масу задоволення. Була в захопленні від того, як світиться вода.
Цей день подарував мені стільки енергії, що спати взагалі не хотілося. Довго
я лежала в спальному мішку і дивилася на зоряне небо. Кожен раз, коли падала
зірка, загадувала бажання, щоб хоча б ще разочок повернутися на це місце
і зустрітися з моїми новими друзями.
Юлія СУХОВІЙ,
пластунка-учасниця, учениця 11-го "у" класу НВК "Школа-ліцей"
№ 3 м. Сімферополя.
газета "Кримська Світлиця"
