На першу сторінку

Пластуни сміються

1. Дров і сірників не має.
2. Якщо і є то щось одне.
3. Якщо є те і друге, то або дрова мокрі або сірник останній.
4. Де ви, там і дим.

***

Закон останнього сірника:
останній сірник завжди ламається.

***

— Як пройшов табір?
— Першу половину — в горах.
— А другу?
— А другу — в гіпсі.

***

Пластун заблукав в лісі, бігає, кричить.
З кущів виходить здоровенний ведмідь.
Ведмідь:
— Ну, чого розкричався?
Пластун:
— Та ось думав, може, почує хто...
Ведмідь:
— Ну я почув — стало легше?

***

Два пластуни сидять на вершині Говерли.
— Ну і як справи у тебе з обміном квартири? Вийшло?
— Ні я відмовся. Що я псих, чи що? П’ятий поверх і без ліфту.


***

Заняття з орієнтування на місцевості.
— Петренко, ти стоїш обличчям до півночі. Що у тебе буде позаду?
— Спина.


***

Головний принцип мандрівника:
Мокрий не намокне.

***

Зірвалися в прірву два альпіністи. Оптиміст і песиміст.
— Песиміст: А-а-а-а!!! Падаю!!!
— Оптиміст: Красота !!! Лечу!!!


***

Двох пластунів покусали вночі комарі, після чого вони вирішили сховатись в намет. Через деякий час один з них виглядає назовні і бачить вогники світлячків.
— Богданку, вони повертаються, але вже з ліхтарями.

***

Улюблене заняття “Чорноморців”: переодягатися з сильно мокрого в трохи вологе.

***

— Я цікавлюсь давніми легендами, — каже пластун місцевому жителю. Чи не зв’язана яка-небудь історія з тою горою?
— Та є така історія. Один раз двоє закоханих піднялись на саму вершину і більше їх ніхто не бачив.
— А що з ними сталося?
— Вони спустились з другої сторони.

***
Досвідчений провідник з посмішкою звертається до пластунів в горах:
— Це дуже небезпечне місце. Дивіться, не оступіться. Але якщо це трапиться, то падаючи, не забудьте подивитись на право — рідкісної краси пейзаж!


***
Зустрілися дві акули.
Одна другу питає:
— Як справи?
Та відповідає:
— Та ось вчора з’їла двох аквалангістів, до сих пір в роті присмак гумки.
Перша їй і каже:
— Дурепа! Хто ж їх їсть не почищеними.

***

Головне правило пластуна:
Брати більше їжі і менше народу.

Саша Є. Шкарпетки. (Слухати)




Частівки з табору Форос-1. 1997 рік.

Ці частівки були створені 27.06.1997 року пластунками: Марією Процак, Зіною Беланюк, Іриною Топіліною, Юлією Єрмошкіною.
Записані і збережені ст. пл. Зіною Беланюк.

Мишко ходить за водою?
Щось не зрозуміло.
Поруч табір є дівчат —
Дуже підозріло.

(це про Михайла з Севастополя)

Колю, Колю наш великий!
Припини сваритись.
Не гони із кухні нас
Дай хоч подивитись

(це про Миколу М. з Красноперекопська)


У Миколи чутке вухо
І хоч раз ти нас послухай
Дівчат оком не коси
Краще води принеси.

(це про Миколу Б. з Севастополя)

Сидить Юрко біля ватри
Зі сміху катається
Його Коля розсмішив
З ліхтариком грається.

(це про Юрка Г. з Красно перекопська і про Миколу Н. з Севастополя)

Микольцьо! Твоя сокира
Нікуди не пропаде
Порубаєш всі дерева
Куди ж табір попаде?

(це про Миколу Н. з Севастополя)

А Дмитро наш фантазер
Він любить погратися
Не свари ти нас Дмитро
Краще дай проспатися.

(це про Дмитрa Л. з Севастополя)

Далі буде....

«Пласт»—складова великого сайту «Українське життя в Севастополі».
©2006 Автор Микола Владзімірський. Дизайн Валентин Іванов.