Пластуни сміються
1. Дров і сірників не має.
2. Якщо і є то щось одне.
3. Якщо є те і друге, то або дрова мокрі або сірник останній.
4. Де ви, там і дим.
***
Закон останнього сірника:
останній сірник завжди ламається.
***
— Як пройшов табір?
— Першу половину — в горах.
— А другу?
— А другу — в гіпсі.
***
Пластун заблукав в лісі, бігає, кричить.
З кущів виходить здоровенний ведмідь.
Ведмідь:
— Ну, чого розкричався?
Пластун:
— Та ось думав, може, почує хто...
Ведмідь:
— Ну я почув — стало легше?
***
Два пластуни сидять на вершині Говерли.
— Ну і як справи у тебе з обміном квартири? Вийшло?
— Ні я відмовся. Що я псих, чи що? П’ятий поверх і без ліфту.
***
Заняття з орієнтування на місцевості.
— Петренко, ти стоїш обличчям до півночі. Що у тебе буде позаду?
— Спина.
***
Головний принцип мандрівника:
Мокрий не намокне.
***
Зірвалися в прірву два альпіністи. Оптиміст і песиміст.
— Песиміст: А-а-а-а!!! Падаю!!!
— Оптиміст: Красота !!! Лечу!!!
***
Двох пластунів покусали вночі комарі, після чого вони вирішили сховатись
в намет. Через деякий час один з них виглядає назовні і бачить вогники
світлячків.
— Богданку, вони повертаються, але вже з ліхтарями.
***
Улюблене заняття “Чорноморців”: переодягатися з сильно мокрого в трохи вологе.
***
— Я цікавлюсь давніми легендами, — каже пластун
місцевому жителю. Чи не зв’язана яка-небудь історія з тою горою?
— Та є така історія. Один раз двоє закоханих піднялись на саму вершину
і більше їх ніхто не бачив.
— А що з ними сталося?
— Вони спустились з другої сторони.
***
Досвідчений провідник з посмішкою звертається до
пластунів в горах:
— Це дуже небезпечне місце. Дивіться, не оступіться. Але якщо це трапиться,
то падаючи, не забудьте подивитись на право — рідкісної краси пейзаж!
***
Зустрілися дві акули.
Одна другу питає:
— Як справи?
Та відповідає:
— Та ось вчора з’їла двох аквалангістів, до сих пір в роті присмак гумки.
Перша їй і каже:
— Дурепа! Хто ж їх їсть не почищеними.
***
Головне правило пластуна:
Брати більше їжі і менше народу.
Саша Є. Шкарпетки. (Слухати)
Частівки з табору Форос-1. 1997 рік.
Ці частівки були створені 27.06.1997 року пластунками: Марією
Процак, Зіною Беланюк, Іриною Топіліною, Юлією Єрмошкіною.
Записані і збережені ст. пл. Зіною Беланюк.
Мишко ходить за водою?
Щось не зрозуміло.
Поруч табір є дівчат —
Дуже підозріло.
(це про Михайла з Севастополя)
Колю, Колю наш великий!
Припини сваритись.
Не гони із кухні нас
Дай хоч подивитись
(це про Миколу М. з Красноперекопська)
У Миколи чутке вухо
І хоч раз ти нас послухай
Дівчат оком не коси
Краще води принеси.
(це про Миколу Б. з Севастополя)
Сидить Юрко біля ватри
Зі сміху катається
Його Коля розсмішив
З ліхтариком грається.
(це про Юрка Г. з Красно перекопська і про Миколу Н. з Севастополя)
Микольцьо! Твоя сокира
Нікуди не пропаде
Порубаєш всі дерева
Куди ж табір попаде?
(це про Миколу Н. з Севастополя)
А Дмитро наш фантазер
Він любить погратися
Не свари ти нас Дмитро
Краще дай проспатися.
(це про Дмитрa Л. з Севастополя)
Далі буде....