"ОЙ ПУЩУ ВІНОЧОК НА БИСТРУЮ ВОДУ..."

Кульмінацією щорічного літнього таборування севастопольських пластунів зазвичай буває свято Івана Купала. Воно давно вже стало традиційно очікуваним і збирає з кожним роком все більше гостей. На урочисте шикування вишкільного табору "Дубок" пластунів з Севастополя, Сімферополя, Євпаторії та Дніпропетровська гостей прибуло цього року більше ста. Декілька автобусів ледве впоралися з доставкою їх до мальовничого місця поблизу села Орлине, що у Байдарській долині. Добровільно відповідальний за такі перевезення завжди незмінний - громадська організація Союз українок, очолювана пані Богданою Процак. Фінансово їй допомагали Марія Фішер-Слиж, меценатка з США, та Сергій Сергійович Рибак, адмірал у відставці, нині відомий севастопольський бізнесмен. Серед гостей цього року було чимало представників місцевої влади, керівників наукових та навчальних закладів, освітян, бізнесменів, журналістів.
Позаяк заступник мера з питань внутрішньої політики пан Куликов від народження - Іван Іванович, то, окрім запрошення на свято, він отримав ще й вишиванку, виготовлену пані Процак. Прибувши до табору зі своєю родиною і цілою низкою гостей, Іван Іванович одразу зазнав перевтілення у щирого українця і дуже пишався подарунком. Сорочка й справді надзвичайно пасувала посадовцю. Спочатку він із задоволенням позував перед камерами місцевих ЗМІ, створюючи навколо себе веселий гамір, а пізніше стрибав через багаття не гірше молодого парубка. Таке рідкісне для нашого міста видовище стало гарним доповненням до театралізованого дійства пластунів сімферопольської самодіяльної студії "Світанок" (керівник Алла Петрова). Треба відзначити, що ця студія неодноразово приїздила на свято Івана Купала, радуючи глядачів показом вистав, але цьогорічний концерт був просто вражаючим. Надзвичайно вдале поєднання фрагментів вистави "Котигорошок" з акапельним співом та віршами патріотичного спрямування справляли просто незабутнє враження. Святкового настрою додали виступи місцевого народного хору "Веснянка" (керівник Т. Петрикова) та хору Українського культурно-інформаційного центру "Червона калина" (керівник В. Ковальчук). Справжньою родзинкою Купальського свята стала тендітна дівчина, що не лише показала неабиякий хист до акапельного співу, а й виявилась нащадком Шевченкового роду. Олександра Шандра, так звуть юну співачку, прибула із Золотоніського району Черкаської області до своєї бабусі - праправнучатої племінниці Т. Шевченка й одразу потрапила на свято Івана Купала.
Як згасла купальська ватра, всі разом пішли до озера загадувати долю. І пливли водою дівочі віночки, і парубки хутко кидалися їм навперейми... Комусь обов'язково поталанить в цю казкову Купальську ніч...

Лідія Степко,
власкор "Кримської Світлиці".
м. Севастополь.